Найніжніший у світі робот
опускає залізні вії.
Не лякає нікчемний побут,
коли віриш в свої стихії.
Обступили сліпі об"єкти
і чекають промови Часу.
Захотілось цей образ стерти
чи стягнути із нього рясу.
Не позичив їм ані фунту,
проповідував міць валюти.
Я втомилась від свого бунту,
від бажання хоч щось збагнути.
Тільки втома за ніч минає,
знов ідеями одержима.
Є два пекла й чотири рая,
нуль відмінностей поміж ними.
Проповідуй брехню старанно,
знову винна духовна криза.
Не для нас ця небесна манна,
більше серця в очах заліза...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=185658
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.04.2010
автор: Biryuza