Гріло сонце, до вподоби
Вже попілі вишні.
В Хмельник лікувать суглоби
Люди їхали поспішно.
Ось веде дружина свого
Чоловіка с костурами.
Жаль дивитись, допомога
Необхідна зараз прямо.
Кажуть люди:- Ну й турбота,
Сам приїхати не в змозі…-
Та лиш жінка за ворота –
Чоловік вже на порозі.
Бо його гарненька Зоя
Днів так зо два ожидає.
О, дивіться, отакої,
Костурів то вже не має!
Ось отак гуляли в пару
Три неділі - дні і ночі.
Ой, дали ж вони вже жару !..
Розлучились неохоче…
Знову костури у руки
І пішов собі повільно.
-Ну, дружище, що за муки?
Лікувався задовільно!
Що ж почав отак спиратись?
Все так гарно було з виду!-
-Треба добре тренуватись,
Бо додому завтра їду. -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=183420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.04.2010
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук