Жила досі,як мертва або нерухома,
не бажаючи щось змінити.
Володіє життям травматична кома,
почуття прижились,паразити!
Не боялась ніколи чекань аморфних
і вбивала їх ще в утробі.
Під дощем-кріпаком моя мрія мокне,
чимчикую з тавром на лобі.
Ця неволя дарує смішні сюжети,
реставрує полотна неба.
Я програла останні чотири сети
і потрапила в царство Геба.
Залишуся тепер таємничим міфом,
щоб не вірив в моє існування.
Спалахнула в очах блискавичним глипом-
відчуваєш цей біль покарання?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182779
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.04.2010
автор: Biryuza