Не смій кричати про свої права,
вивчати їх я вже не маю сили.
Напились сліз рожеві рукава
і очі вічність зоряну зустріли.
Не смій кричати про свої права.
Про нього в мене навіть не питай,
від цих питань сховатись неможливо!
Оплаче щастя пожовтілий гай,
а я з тобою,моє вірне диво!
Про нього в мене навіть не питай.
Переболить,все стане як колись,
лише для тебе знову буду жити.
Ти за спасіння почуттів молись,
гріхи сліпі так важко замолити.
Переболить,все стане як колись.
Пробач мені наївність і вірші,
які для інших бережу невдячно.
Рятуй негідну,тільки поспіши,
бо через нього гину, необачна...
Пробач мені наївність і вірші!
with Таня Квашенко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=182147
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.04.2010
автор: Biryuza