В моїх думках безліч дієслів,
а я ще досі така недієва.
Рятує вкотре надій обрив
і далечінь бірюзово-рожева.
Я обираю гучний режим,
щоб зрозуміти танок спокути.
Не володію життям і ним-
цього достатньо,щоб все забути.
Десь на підлозі лежить ця ніч
рахує зустрічі і браслети.
Не вистачає бажань,позич,
щоб не зуміла весна померти.
Серед обіцянок і книжок,
дивись,ось тепер щаслива!
Не дай натиснути на курок,
не дозволяй, вже минула злива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181892
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2010
автор: Biryuza