Подивися, іще вона є…

Подивися  на  моє  обличчя:
Траєкторія  руху  сльози
Прокладає  глибокі  сліди,
Заселивши  непроханий  відчай.
     Подивися  на  руки  мої,  -  
     Це  долоні  до  скла  притулились
     І  воно  об  них  враз  остудилось…
     Так  печально  холодні  й  сумні.
               Подивися  на  довге  волосся,
               Що  спокійно  упало  на  плечі…
               В  моїм  домі  нема  порожнечі,
               Лиш  примари  всього,  що  знесл́ося.
                       Зазирни  ще  у  серця  куток.
                       Біля  склепу  із  надписом  «Мрії»
                       Із  зав’ялих,  забутих  квіток
                       Все  ж  вінок  доплітає  надія…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181737
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.04.2010
автор: Марічка9