*

На  тисячу  клаптиків  спогади  рвуть,
лють.
Дивишся  в  келих  і  танеш  навмисне,
тисне,
Не  обпікає,просто  жахливо  болить-
мить.
Скільки  ще  слів  у  кишенях  пустих,
стих
Вірний  й  нікчемний  образ  провідник,
зник.
Вже  не  зустріти  в  обіймах  чекань.
Стань
просто  частиною  інших  частин,
змін.
А  завтра  -  настане,  бо  пише  пролог  -
БОГ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.04.2010
автор: Biryuza