Асфальтом стандартів просякнута буденність.
І, мов по рейкам, тихо ми йдемо.
Звернути в ліс чи степ..
Ні, краще нескінченність
Дороги, що прокладена давно.
А ким й куди? – То ніби не питання.
Усі ж ідуть. Навіщо зайвий шум?
Та серце не лишає хвилювання,
Що й породило низку таких дум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181191
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.04.2010
автор: Sonyanka