із променем денного світла
проникло весняне тепло
всміхається тихо й привітно
заглянувши зранку в вікно
за спину ще дихає літом
згадавши про теплі моря
і сонце жевріє та світить
скликає людей на поля
знову розбудить своїм теплом
нехай пізно ніж ніколи
і весною кличе під крило
де грають радісні мінори
дарує радість і усмішку
усім дорослим і малим
і наше літо тишком-нишком
знов розвіється мов сірий дим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=179442
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2010
автор: Роман Штігер