Її очі - зорі небеснії,
Його - наче світанок в гаю,
Пробудивши, зваблюють, пестують...
В них дивитись - літати в раю.
Його голос хвилями ніжиться,
Оксамитом лоскоче її...
Її серце в пристрасті тішиться,
Розливається через краї.
Тільки щастя крадене, грішнеє -
Душу гордість та совість гризе...
Їй набридне жити безвтішною
1 вона те кохання уб"є.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178481
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.03.2010
автор: A.Kar-Te