́́Тепле листя сховало принади
Прохолодного тіла землі.
Опускаються тіні, мов грати.
Поглинаються небом ключі.
Той,що поряд іде,вже не взнає
Скільки смутку в тобі ще тремтить.
Хто тебе вже давно не тримає
І чому це тобі не болить.
Наче бранці- йдем в ногу,по колу,
Світить нам порожнеча в очах.
Я вже з вами іду,панове!
Зніміть руку з мого плеча...
Бо мені до лиця окови.
Бо безвихідь мені до снаги.
...ви спіймали мене,панове.
Ви щасливі?Я т́акож ні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178357
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.03.2010
автор: Ольга Кричинська