Пізня любов

Як  хотітимеш  знищити  пісню-
Вона  в  небо  ще  вище  зів`ється,
У  втечі  любов  забуть  пізню-
Сердечко  ще  швидше  заб`ється.

Не  зривай,не  зривай  тої  квітки,
Бо  засохне  вона  ще  до  сходу,
І  сльзами  ранку-сирітки,
Нагадає  про  втрачену  вроду.

Бережи  і  лелій  її  ніжно,
Насолоджуйся  дотиком  дива,
Хоч  зросла  вона  надто  пізно,
Та  від  того  ще  більш  особлива.

Приголуб,  обцілуй  вустами,
Напої  її  в  ласці-живиці,
І  ранечко  сонечком  з  вами,
В  небо  здійме  полум`яниці...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=178084
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.03.2010
автор: Межа реальності