Примирення…

"Тобі  так  добре?"  -  я  спитаю
І  знаю  відповідь  твою:
"Облиш  мене,  тебе  не  знаю.
Я  жив  без  тебе  і  живу."

Холодний  погляд,  рук  тремтіння:
"Прошу,  прости  мене..."  -  сказав.
І  поселилось  розуміння,
Образ  неначе  й  не  кидав.

Життя  коротке.  І  прожити
Дано  його  один  лиш  раз.
Тому  давай  же  дорожити,  
Тим,  що  дано  нам,  без  образ.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177489
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.03.2010
автор: irinag