Їхав містом, пан міністер, в золотім жупані.
Біля нього, там сиділа, біла гарна пані.
Паслись кози, на подолі, поміж них козлята.
Пастухи лежать у лузі, біля них дівчата.
Біжить річка, по під полем, по під огородом,
козак дівку обнімає, та й цілує з годом.
Та дівчина зашарілась, як брикне ногою.
Козак думав, що тесть вгледів, тай пішов додому.
А в сусіда пісні грають, грають тай співають.
П`ють горілку, люди добрі, міроньки не знають.
За селом, цвіте картопля, далі кукуруза.
Гарна жінка, піч стопила, тай кликає кума.
Прийди, прийди кумаченько, я тебе зігрію.
Дам я їсти, дам і пити, та ще й по лелію.
А Іванко, траву косить, потом облягає,
Косить, косить, сіно носить, аж смуга лягає.
Їхав містом, пан міністер, вже в старім жупані.
Біля нього, там сиділа, не тая, вже пані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177199
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.03.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович