Не діли непохитне й крихке,
Вір однаково слову і диму...
Я шукаю уламки тебе.
Так минають мої години.
Але ти вислизаєш, мов шовк,
Не даєш і схопитись за нитку.
Ніби дощ поміж нами пройшов,
Змив розставлені долею мітки.
Стигле гроно не падає ввись.
Відчуваєш болюче тяжіння?
Скільки згаяно часу. Дивись-
Нам пора вже збирати каміння.
Але ти вислизаєш ,мов шовк,
Розбиваєш невидимі стіни.
Дощ пройшов. Дощ пройшов. Дощ пройшов.
Так минають мої години.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=177035
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2010
автор: Ольга Кричинська