Кажуть, т́и забираєш найкращих іще молодими,
Ти даєш їм талант і ведеш крізь тенета вогню.
(вклали в чортові рами тонкі недоспівані рими.
відірвали від дому в далеку і вічну зиму.)
Йшли назустріч тобі і востаннє до нас озирались.
Був і подив, і страх. Роз"їдала нутро самота.
Монументи епохи. Від слів їхніх що нам дісталось?
Недописаний вірш. Попелище гіркого життя.
Подивися згори на країну стовпів соляних,
Що ввійшли, ніби докір в солодку знекровлену землю.
Ти схотів відібрати в нас кращих і молодих,
А тепер розкажи, як нам, гіршим, тримати знамена...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176390
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: Ольга Кричинська