На трепетний листок бузку роса спадає,
І цвіт дурманить п`янким ковтком вина,
В похміллі травень світом управляє,
І веселить комаху літа новизна.
Як би я хотів в оцій росі скупатись,
Відмитись в ній від бруду суєти,
З природою у чистоті з`єднатись,
Й забути і не бачити людської самоти.
Відмити нею світ цей шолудивий!
До чистоти покаянних думок,
Окаянним відкрити всю красу що в диві,
Весна кидає в серце радості клубок...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176378
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: Межа реальності