Немає ні друга, ні ворога.
Ні Бога, ні ч́орта.Чому
Усюди ввижається коливо
І пальці, що гасять свічу?
По друзях справляю все поминки,
За кожного друга- свіча
Запалена. Туга зболена,
що ще зможу стерпіти я?
Торкаючись нерва оголеного
Сиджу серед свічок сама.
Немає ні друга, ні ворога.
Нічого. Нікого. Нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=176299
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.03.2010
автор: Ольга Кричинська