Злість (не любовна прозаїка)

...вже  досить  нам  стояти  на  роздоріжжі
підносить  до  небес  політики  сміття
розплодились  отруйні  гриби  як  дріжджі
укинуть  згодні  всю  країну  в  багаття

все  трудяться  на  компромату  копанні
усе  ворушать  купи  посліду  й  дрантя
не  відмовиш  їм  в  стремлінні  і  бажанні
всунуть  своє  рило  в  багатства  майбуття

насилля  й  жахи  насаджують  масони
труять  ще  ненароджений  словян  народ
єврейські  насадили  нам  ті  закони
церкви  юдейські  Антихриста  увесь  зброд

..проснися  і  звільнися  Русі  люд  з  путів
і  Київською  Руссю  стань  в  один  момент
візьми  за  пейса  жидів  дегенератів
щоб  не  робили  над  нас  свій  експеримент

вернімо  кару  наших  добрих  козаків
позичену  в  турків  та  дійову  й  страшну
посадимо  на  кол  "народних"  тих  за.....ів
тоді  збудуємо  Державу  ми  міцну

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=175026
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.03.2010
автор: Гурман