Господи, заспокой мою душу.
Навчи, як дальше жити мушу.
Так, як жлоби, повір, не хочу.
Бо сором всім дивитись в очі.
Жити жалкуючи й без віри;
В усьому треба знати міру:
Не випереджати, і не відставати,
Коханим бути, і кохати.
Як же бути – скажи мені боже?
Душа стомилась, і тіло, тоже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174809
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.03.2010
автор: Платон Маляр