Мамо...
Якби я зміг,
Забрати всі твої печалі,
Кудись у світ,за цей поріг,
Всю гіркоту життя подалі,
Якби я зміг...
Мамо...
До твоїх ніг,
Поклав дари б зі всього світу,
Й забрав би враз з полону іг,
Переживань за шлях синівського польоту ,
Якби я зміг...
Дні дитинства повернути,
І свій синівський гріх,
У ніжності твоїй спокути,
як би я міг...
А я не знав,
Чи серце не хотіло знати,
Коли в дорослий світ помчав,
Як тяжко матері чекати,
Бо я не знав...
Якби ж я знав...
Мамо...
Я знаю, все мені пробачиш,
Бо все пробачить сину мати,
Не плач! Бо в серці туга,як ти плачеш,
Я лиш хотів в цім світі все пізнати,
Й ледь не згубив,
Те найдорожче, що є в сина,
Я тільки зараз зрозумів:
Це ти моя матусенько єдина!
Мамо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174205
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2010
автор: Межа реальності