Твій вечір починається з вірша,
Коли на вулиці шепоче снігова пороша,
Ти тоді така приваблива й хороша,
Що аж пишається твоєю вродою моя душа.
Проводиш час у пошуці божественної рими,
Прихованої в звичайнісіньких словах,
Ти граєшся безпечно ними,
У створених уявою своїх світах.
Мандруєш там фантазії шляхами,
В країні, де завжди цвіте весна,
І не чекають твою долю в ній болючі злами,
Тому ніколи там не будеш ти сумна.
Й рівним почерком на аркуші паперу,
В рядках з`являються історії кохань,
Овіяних солодким запахом еклеру,
В ореолі зустрічей і розставань.
Там принц таки знайде свою принцесу,
А бідний лицар – шану короля,
Згасаюча зоря розчулить поетесу,
Й почує юна діва скрипку закоханого скрипаля.
Морські русалки закохаються в дельфінів,
Даруючи їм аж навік свій чар-вінок,
І відвага древніх молодих еллінів,
Поведе під вінець дівчат-синьоок.
Чиїсь сльози зустріне щаслива смішинка,
І розрада погасить журбу.
Й покохає маленька привітна пташинка,
Над водою самотню вербу...
Як зимою вечоріє у небі,
Ти сідаєш писати вірші,
Віддаючи себе потребі,
Релаксації душі.
І поллються знову рікою,
Звичайнісінькі слова,
І я зачарований тобою,
Повірю в зимові дива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174068
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.02.2010
автор: Межа реальності