Я не знаю, чого від життя нам чекати:
Чи засудження лютого, чи розуміння.
Лиш боюся відчути знов відчаю втрати
І згасити у серці любові проміння.
Я не хочу ніколи вже бути одною,
Щоб у вирі людському колись не згубитись!
Я боюсь не знайти в собі сили до бою
І до щастя свого на півшляху спинитись!
Я не відаю, що нам життя це готує:
Насолоду чи знов гіркоту від страждання.
Прислухаючись голосу серця, мандрую,
Сподіваючись стрінути вічне кохання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173434
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.02.2010
автор: валькірія