Кохання прийде пташка як, зоря,
Вона огорне крилами... й піснями.
На небі, на землі – вона і я
Є поряд з нею: щоб любить нестями.
Кохання прийде днем, неначе ніч,
Вона повірить в шосте відчуття.
Кохання прийде... вічністю весни,
Забудь всі жалі.. Ні, не сумно! Так.
Любов прилине крилами вогню,
Огорне шаллю плечі й сподівання.
Вона з'єднає нас! Навік люблю,
Вона зігріє віддане світання.
Любов прилине – ні, не попроси
Вернутися в дитинство! Що далеке.
Любов прилине святом в час... весни,
Даруй пісні для неї! Мій поете!
Вона... Одна... Весна... Що тане...
І тане сніг, й минає день.
Тебе... Й себе... Й усіх... Й кохане:
Бажаєш бути поряд... Де
Вирує сильна сніжна хуртовина,
Прощайся з небом... Ні, не назавжди!
Єдина подруга. Твоя єдина!
Для мене рідний ти... Навіки ти!
Ти бережи прекрасне шосте відчуття,
Яке розквітне в Темряві неначе.
Від смутку до сп'яніння мрій... Злітай
Листівкою берези – листя вдачі.
19.02.10 / 08.12.2025. 15:42.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.02.2010
автор: VitaLina