Тягар своїх тривог
скидаю щовесни,
Весь біль вчорашній я
лишаю без вагань -
Щоби на крилах мрій
полинути у сни,
В яких з тобою ми
відчуєм смак бажань.
Залишу тільки те,
що любе вже давно:
Тебе, світання час,
це небо і весну...
Майбутнє і минуле
зіллються знов в одно,
Але, чому це так,
я досі не збагну.
Реальність це чи ні,
ілюзія, міраж,
Чи вигадки мої
на зло всім ворогам?
Та світ весняних мрій
сьогодні тільки наш
І пам"ять про любов
належить тільки нам!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173114
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2010
автор: валькірія