Мріє, дійсністю постань!

Ти  -  далекий,  незбагнений
І  належиш  не  мені.
В  моїм  серці  щем  вогнений,  
Все  скорилося  весні.

Поміж  нами  будуть  вічно  -
Відстань,  справи,  язики.
Світ  до  нас  недоброзичний,
І  вина  тому  -  роки...

Вічний  смуток  обіймає,
Серце  рветься,  мов  струна,
І  реальність  обпікає,
Зла  до  нас,  чомусь,  вона.

Не  дозволить  разом  бути,
Хоч  самотні  я  і  ти...
Ось  втекти  б  і  все  забути,
Острів  щастя  віднайти!

Де  не  буде  більш  нікого,
Тільки  первісна  краса,
Де  єдина  є  дорога  -  
У  бездонні  небеса.

Де  полинути  на  крилах
Зможем  ми  своїх  бажань
І  робити  все,  що  миле...
Мріє!  Дійсністю  ж  постань!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=173113
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.02.2010
автор: валькірія