Я віддав би тобі своє серце,
Та ти пограєшся ним, і забудеш,
Бо серце моє є з перцем,
Ти терпіти його не будеш.
Я відкрив би тобі свою душу,
Ти б шукала на дні її грані,
Та мовчати її я змушу,
Щоб не боляче було твоїй рані.
Розказав би тобі про долю,
Про квіти й бур`ян по груди,
Та жалію тебе, і в неволю
Не віддам моїй долі для суду.
Не сумуй,не плач і не сердься,
Я кохаю тебе без тями,
І бажаю тобі від серця,
Щастя, що не гасне з роками.
А собі залишу лиш згадку-
Кольоровий смак поцілунку,
Й нерозв`язану вічну загадку:
Чи ще хотіла б того подарунку?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172971
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: Межа реальності