П лине тече Дніпр широкий поміж бережками
О т якби він розповів про дружбу з козаками
С лавні наші козарлюги волі ви спізнали
В олю вольницю козацьку яку не зламали
Я кби ж були научили весь нарід Вкраїнський
Т о б не сів на шию нам цар великоросійський
А так брагу жлуктимо москаля шпиняємо
З адумались смокчем люльку волі чекаємо
А діждемось ми із вами канчуків нагаїв
П отім ждатимемо пана щоб землі накраїв
О такі то нас шановні чекають забави
Р адше б може нам було і не шукати слави
І на нашому кутку вже жидовин завівся
З асмоктав пів України трохи не вдавився
Ь як мяко шелестить ковил шумить синє море
К озак думу думає і спроквола говоре
И куди йому нарід зайшлий взяти розселить
М абуть брати нагаї в руки і почати бить
К озаками як ставали в зуби не гляділи
О бєднались узброїлись за панів взялися
З овсім вже тоді ними пани перейнялися
А за тими за панами як кажуть наразі
К отрі завжди були в грязі та вилізли в князі
А би ми мушкети взяли насипали солі
М овчки із них штани зняли то було б доволі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172871
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.02.2010
автор: Гурман