Чому верба похилилась
Стоячи над ставом
Чом береза зажурилась
Заслухалась птахом
В лузі стоїть калинонька
Червонії грона
Коло неї криниченька
Водицею повна
Біля тої калиноньки
Не буває людно
А як прийде дівчинонька
Стає їй там сумно
На картинах ту калину
Красиву малюють
А зітхання дівочії
Лиш її хвилюють
У матусі рідненької
Горя ти не знала
Доки любов козацькая
Тебе не спіймала
У стрімнині потоковій
Тай немає броду
А дівчині покинутій
Нема втіхи зроду
А я візьму тую річку
Легко перескочу
Полюблю собі дівчину
Яку я захочу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172419
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: Гурман