Не зрадь мене, серце! Благаю, не зрадь
Останнім ударом серед боротьби.
Я знаю - ти сильне, не треба вагань,
Дозволь до Коханого тільки дійти.
Горить у тобі непогасний вогонь,
Ти знаєш - чий погляд його запалив?
Ті сотні тривог, що торкалися скронь,
Ми разом з тобою удвох пронесли.
То ж я заклинаю Тебе і молю -
Май силу здолати доріг хижий біль!
Кохання моє, від якого не сплю -
Найкраще, що було у долі моїй.
Не зрадь мене, серце! В дорозі не кинь,
Коханням своїм я ще досі болю...
Давай же здолаєм сумну далечінь,
Щоб знову сказати - "Живу - бо люблю!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172416
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: валькірія