Кохана жінка - ти життя мого печаль.
Моя тривога, втіха і турбота.
Тобою - ніч свою скінчив.
Усе життя...
Мов каяття...
Життєвий досвід нас учив,
Чому обом кохання, як робота.
Кохана жінка - ти життя мого печаль.
Жіночі дії то буйства океан.
Чому у ньому довго жив?
Світ я нудив.
Любов гудив.
А може вовком в полі вив?..
Був битий, як на весіллі барабан.
Кохана жінка - ти життя мого печаль.
Як на діжці повній пороху прожив.
З постійним почуттям вини.
Чому мені?
Сумнії дні...
Ще сумніш розлук хвилини.
Сподівання час мій невблаганно сплив.
Кохана жінка - ти життя мого печаль.
Не вийти вже нам з рокового кола.
З тобою наче вік прожив.
Як жив?.. Тужив.
Любив, не бив.
Сімєю щиро дорожив.
Ти поступово занудством зборола.
Кохана жінка - ти життя мого печаль.
Я поступово в полон тобі здався.
Не витримав життєвий тест.
Душа - камінь.
Всьому - амінь!
Несу я свій життєвий хрест.
Чи на хресті несуть мене?.. Зламався...
Кохана жінка - ти мого життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172368
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.02.2010
автор: Гурман