ДО МЕНЕ З ВІЧНОСТІ ОЗВИСЬ!

Ти  –  наче  небо  наді  мною,
Зоря  в  бездонних  небесах.
Іду  світами  за  Тобою,
Долаю  вперто  долі  шлях.

Ти  –  джерело  мого  завзяття,
Моє  натхнення,  сенс  життя,
Дарунок  долі  і  прокляття,
Великий  гріх  і  каяття.

Ти  –  моє    щастя,  моє  горе,
Мій  храм  небесний  на  землі.
Цей  світ  для  нас  –  неначе  море,
А  ми  у  ньому  –  кораблі.

З’єднались  долі  дві  в  єдину,
Дороги  дві  в  одну  злились.
Моя  кохана  половино,
До  мене  з  вічності  озвись!...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=172271
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.02.2010
автор: валькірія