Ти запалив вогонь кохання
В моєму серці в мить одну.
Тепер у світі мрій, бажання
Щодень стрічаю я весну.
Ти – наче сон, який наснився
Мені в казкову, дивну ніч.
До серця мого дотулився:
Самотність впала врешті з пліч.
Мені немилий світ без Тебе,
Бо в ньому радості нема.
Ти – наче сонце ясне в небі,
Що ніжно душу обійма.
З Тобою, Любий, на край світу
Я без вагань завжди піду,
Бо двері в рай поміг відкрити,
В якому щастя віднайду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171792
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2010
автор: валькірія