Здрастуй юносте моя!
У забіленому гаю
В переливи солов’я
Ностальгічно поринаю.
Пісню зрілості співак,
Викладаючись щебече,
А з душі не йде ніяк
Те далеке, молодече:
Мрійний вияв почуттів,
Чисті помисли юначі,
Аж , здається, птахи спів
В унісон з душею плаче.
Не вернути того дня,
Де буяла юна сила
І кохав безтямно я,
Ти так віддано любила.
Будь же юносте моя!, -
Зжовкне гаю світла мрія ,
Стихне пісня солов’я,
Хуга долами повіє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171559
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2010
автор: Рідний