Скинь і подаруй свою сорочку
Ближньому, владарю , не скупись.
Здирництво повішай на кілочку, -
Засіяє над тобою вись.
Пов’яжи грабунок рушниками,
Обійди насмішкою свій ранг,
Бо вернеться у гіркій нестямі
Зло до тебе, неначе бумеранг.
Хоч ти не опинишся в бараці,
Та на небі пишеться досьє.
У кінці народів, рас і націй
Твій же гріх тебе нещадно вб’є.
-
Не сховає ширма атеїзму
Суд , що передбачений здавен.
Схаменися, поки ще не пізно,
Близько вже бо вічності рентген.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171502
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2010
автор: Рідний