І знову день... Привіт! Надіюсь , ти сьогодні добрий,
І з білизни вікна не принесеш лихих думок,
По ліку в місяці ти сьогодні котрий?
А втім, яка різниця?..Час з кожним днем пришвидшує свій крок.
Подяка Богові, ще зранечку.За що? -За біле світло,
Й за промінь сонця, що на долоню впав з вікна,
й за синє небо, і райдугу розквітлу!...
Вночі був дощ, а я не чув, бо вчора засидівся допізна.
О , як багато на сьогодні планів:
Газети,книги,фільми,інтернет,
Так...Напевне ця історія не для гурманів,
Й нічого нового не знайде для себе тут естет.
Ви не подумайте,я вам ні трохи не жаліюсь-
Це всього лиш звичайний день із незвичайного життя,
На свій неспокій-я поет, і змерзнувши в словах- в душі зігріюсь,
Звиняйте за слова, в їх є і золото й сміття.
Людина з ДЦП...Що це таке? - Нерозуміння долі,
Думкооборот на протязі буття,
Терпіння власної неволі
І безтілесна мрія в майбуття.
Та все-одно, вона, бува ,сумує і сміється,
Такий життєвий парадокс... І я ,то плачу, то сміюсь!
Бо серце ще живе, і значить- воно б`ється ,
В жадобі до життя. І я вам сказати це не побоюсь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171494
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.02.2010
автор: Межа реальності