Прошу пробачення у всіх,
Кого образив ненароком,
Заради власних грішних втіх,
Й тоді, коли «за око – око»,
Кому я що сказав не те
І вихвалявся недоречно,
За думки про життя святе
Прошу я вибачення гречно...
За те, що поруч я не був,
Коли потрібна допомога,
І пізно про життя збагнув
Десь на середині дороги,
Не так комусь дивився в слід,
То заздрість? Ні, хотів догнати
І перегнати зливу літ
У намаганні мудрим стати...
Я сподіваюся на те,
Що всі мої життєві мрії -
Не задоволення просте,
А подих, що коханням гріє,
Бо хочу бачити у Вас
Обличчя, радістю сповите,
В країні, про яку Тарас
Писав в своєму Заповіті...
Прошу пробачення у всіх,
Життя коротке і велике,
То ж не примножуйте свій гріх
У нерозбірливості дикій...
Живіть, працюйте і любіть,
Красу навколишню збагнувши,
Щодня лише добро творіть
Й прощайте, прощення здобувши!
14.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171468
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 12.02.2010
автор: Serg