Не так вже час повільно спливає,
Тільки фото на згадку лишає.
Життя – синє, безкрає море,
Що має в собі і щастя, і горе.
Корабель, що пливе ніби в нікуди,
Шукає притулку у мріях прибути
До острова, котрий щастям одізветься,
Бо гадає, що там спокій знайдеться.
Не шукай ти покою на твердій землі,
Знайдеш його в бурхливій воді.
Там і пізнаєш цінність життя,
А може знайдеш навіть сенс буття.
Згадки лишились з дитинства мого,
Промайнуло, мов блискавка, швидко воно.
Непомітно і зараз час утікає,
Щось закінчує, щось починає.
Не вічні і ми в цьому житті,
Колись і нам доведеться піти
До теплого сонця, синього неба,
До зорей ясних, бо так того треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=171252
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2010
автор: пірожене