Наполовину випите життя,
наполовину розільята совість.
І де шукати того каяття,
коли у серці вічна невідомість?
Наполовину розкришилось щастя,
наполовину склеїла любов.
З кришталю рай ще вдастя,
у сні побачу його знов.
Наполовину повна я тобою,
наполовину вишите буття.
А буде бьльше,мій герою,
коли побачу знову тебе я!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=170003
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.02.2010
автор: Любомила