Життя як річка швидкоплинне.
Не клич, не треба… не вернеться.
Воно летить, воно невпинне,
тому й безжалісним зоветься.
Одним дарує щастя море,
Купає в голубій блакиті,
А іншим – те химерне горе
Одягнене в сріблястій свиті.
Хтось передчасно помирає,
А хтось живе-ридає довго.
На когось в світі хтось чекає,
До когось ставляться всі строго.
Одного я не розумію:
Чого буває так на світі?
Для всіх Бог дав і щастя й мрії…
Чому не вмієм поділити?
14.07.2001р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=169677
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.02.2010
автор: Ксенія Фуштор