Я є ніхто і звуть мене ніяк
та ім'я доброго я не шукаю.
В моїй душі таїться переляк,
його від світу думками не сховаю.
Як боляче було як струни рвались,
як рани кровоточили вином,
як ще хилину і уже здавалось,
що очі поцілуються з Хрестом!
............................................
............................................
............................................
............................................
P.S.
У друге народилася Богиня,
ще за життя зустрілася з Творцем.
Повідана для неї є святиня,
що стане на землі митцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168822
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.01.2010
автор: Любомила