Перекотитілом
Пускаю за вітром
Думок потаємних
Цілунки свої.
Достиглі в любові,
Втрачають основу
Й тобою блукають
М’які кураї.
У кожній клітині
Лишають зернину,
Зігріту бажанням
З тобою рости.
Ми вже нероздільні...
Лише мимовільно
Думка остання:
Ми...
перекоти...
2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168692
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2010
автор: olesyav