"Дивіться, дерево зі скла!"
"Так...Мабуть це зимовий жарт природи,
Його приспала в грудні, а тепер морозним духом сповила,
Напевно це завдасть йому неабиякої шкоди..."
"Але ж признайтеся, ви бачите, як красиво!
Хоч і смертельна ця краса,
Заради цього дорогого дива
Не шкода й смерті, все-одно, життя-скінченна полоса."
"Мій щирий друже,що ж ти таке говориш,
Невже на мить готовий розміняти років свій лік?
Краса страшна, якщо для неї в жертву ти відводиш,
Як на заклання, весь свій вік."
"Я знаю, вам цього не зрозуміти,
Моя фатальність живить миром серце й дух,
І для краси я лише здатний жити,
Й для неї перед лоном смерті буде мій останній рух..."
"Наївний...Це молодість в твоїй крові веселку грає,
Нічого ти в житті ще не втрачав!
Тому ціну його ще геть не знаєш,
Та заздрю я тобі, і хочу, щоб ти це знав..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=167284
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.01.2010
автор: Межа реальності