Мистецтва жити, мислити, любити
Я вчусь щомиті, точно з серцем в такт.
Художник намалює долю в квітах,
А я печаль вдягну в рожевий бант.
А я розлуку не віддам нікому.
Сховаю просто в свій яскравий клатч.
Мистецтво храм зробити з свого дому,
Любити, і забуть вчорашній плач.
Чи зірка не відкритого театру?!
Це пристрасть! Шарм на кінчику пера.
І знову сонце сходить із Монмартру,
В віках мистецтво іноді згора!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166284
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: Інна Іріс