Чому вона мовчить, моя тривога?
Чому кипить збентежена печаль?
У нас з тобою стоптана дорога
І на сніданок у меню лиш жаль
Тримаю почуття - криштальну чашу
Аби розбить, чи випити до дна!
Кишені повідчищую від сажі
Від тих розлук, що випила сповна.
Я так не хочу догоріть до тла,
І в снах хиталась вавилонська вежа.
Мою любов розділи до гола,
І навіть тиша за тобою стежить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166250
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.01.2010
автор: Інна Іріс