Чарівна, неповторна, жадана,
Дорога Україно моя,
Ти для мене єдина, кохана,
Ти – домівка, родина, сімя.
За ставком озивається красно
Соловейко – володар гаїв,
І квітками покрита ти рясно,
Ти хова поміж них цвіркунів.
А коли завірюха надворі –
Ти сама неповторність, краса;
А коли гуля буря на морі –
Ти дивуєш, несеш чудеса.
І коли луна пісня навколо…
І коли зацвітають сади…
І коли, поглянувши вгору,
Зустрічаєм ми Божі сліди.
І коли ти ставала на захист
Тисячі своїх вірних синів,
Дарувала нам спокій і радість,
Мир і ласку коханих батьків.
Коли з ворогом ти воювала
І дала нам від волі ключі,
Коли пісня по світу лунала,
А по степу – бої уночі.
І нехай ми не раз помилялись,
Собі в друші шука ворогів.
Ми для тебе любили, сміялись,
Воювали під блиск ліхтарів.
Ми повстали за тебе всі разом,
Захищаючи мир і добро,
Щоб ніколи не бути рабом,
Не стояти за зраду і зло.
І нехай ми ще на колінах,
Іще мить – і ми підвелись!
Бо жила і живе Україна,
Та ще житиме, ти лиш борись!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=166038
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.01.2010
автор: Ніка Мельник