ВСЕ ПРОСТО!
Чого боятись –не справжня Я.
І зовсім не відьма. І не кусаюсь.
Я просто людина. Безлюдна.
Полотно без зображень і слів.
Чого боятись – Справжня Я!
Кусаюсь, інколи, бо відьма.
І не проста людина – абсолютно,
Як полотно з містичним змістом снів.
Чого боятись?! Я зовсім не кусаюсь!
І на безлюдді я Людина – просто,
тому, що Відьма зовсім справжня,
Як полотно з нічним і таємничим гостем.
Чого ж, боятись! – Я кусаюсь!
Я просто відьма, як людина,
Яку зображено на полотні
З містичним присмаком Вогню!
Чого ж боятись? – того, що Справжня,
Чи того, що Я – Людина.
Вночі як відьма, вдень дивачка.
Того, що з присмаком вогню моя картина?
Чого ж боятись ?
Я кусаюсь.
Але не боляче, по людські,
Я ж не відьма.
20.07.2008.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165400
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: gala.vita