Зовсім ми, не ми, зовсім, не тепер.

Пусто.  Вхід  закритий.  Штори  на  вікні.
Я  пишу  записку,  жаль  що  не  тобі.
Я  тебе  кохала,  та  ти  не  любив.
Я  тебе  просила,    ти  не  зрозумів.

Пусто.  Вхід  закритий.  Виходу  нема.
Я  тепер  назнаю  чия  це  вина.
Все  було  красиво,  все  було  чудово.
Закінчилась,  жаль,  чарівна  розмова.

Пусто.  Вхід  закритий.  Тиша  усердині.
Ми  зробили  хід,  та  не  в  тій  хвилині.
Думали,  що  будем  завжди  жити  разом.
Задихнулись  ми  нездійсненним  «газом».

Пусто.  Вхід  закритий.  Це  не  наш  вже  дім.
Ми  вже  поодинці,  не  живем  у  нім.
Зовсім  ми,  не  ми,  зовсім,  не  тепер.
Наш  будинок  мрій  вже  давно  помер.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165343
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.01.2010
автор: Olko