Сумує тихо дощ, сумую з ним і я…
А чому сумую не знаю…
…бо навпроти голодна сім`я
Повільно і тихо вмирає…
…бо в’януть маленькі діти,
Не залишивши на землі свій слід,
Немов тендітні ніжні квіти -
Утратили свій ранній цвіт…
Печальний голос золотої скрипки
Проймає душу, аж болить,
І молодий хлопчина невеличкий
Так заробляє вже собі на хліб…
…бо не помічає їх наша країна,
Не ті вже проблеми, питання,
Але вони ж діти твої, Україно,
Залиш політичні змагання!
Утри сльози свого народу,
Розвій їхню одвічну журбу,
Розкрий очі свої, кохана,
Не перетворюй їх на темну юрбу!
…бо не повинні гинути талановиті люди,
Не має мучитись простий народ,
А мусять линути пісні усюди,
Подалі від сліз і німих скорбот…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164254
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.01.2010
автор: Квітка Надії