Ця снігова мелодія прониклива до сліз,
Немов тривожний перший поцілунок.
Усе скрипить,скрипить, і летить сніг
На твою душу і морозяний малюнок.
Але не тане...Ну хіба
Уже тебе ніщо не гріє?
Хіба душа твоя настільки кам'яна,
Що й сніг тепліший,як біліє?
Замерз, бідненький, на морозі,
Коли мене із дому виглядав.
А я затрималась в дорозі...
А ти вже і не дочекав...
Пішов собі...Немов замерзла статуя
Ти став домівкою птахам.
Тепла від тебе вже не дочекалась я...
І тихо слала свої сльози болям.
І снігова мелодія нам грала уночі,
Коли хотілось вмерти наодинці.
А на тобі і далі спали горобці,
А я все плакала одна, на самотинці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=164062
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.01.2010
автор: k-ivanka